Карпатами подорожі та походи

Середньо-гуцульський стиль дерев’яних церков.

Церква в селі Ясіня

Вознесенська церква с. Ясіня

Чорна Тиса. Церква Успіння пр. богородиці, 1836 р. Світлина 1994 р.

Чорна Тиса. Церква Успіння пр. богородиці, 1836 р. Світлина 1994 р.

Церква в селі Ясіня

Вознесенська церква с. Ясіня

Дерев’яні церкви цього стилю знаходяться лише у Рахівському районі Закарпаття та є постійно загроженими.

На території сучасного Закарпаття розрізняють п’ять стилів будівництва дерев’яних церков: бойківський та лемківський а також гуцульський, готичний та бароковий. Можна виділити також два під стиля, а саме – «середньо-гуцульський» і стиль «Ампір» у верхній частині річки Тересви. Про один з них і буде наша розповідь.

В селах Стебний, Кваси, Ділове, Білин, Розтоки, Луги, Чорна Тиса, церкви даного стилю будування гуцульських церков, ще збереглися. Чеські дослідники визначили цей стиль, як: «середньо-гуцульський», він надзвичайно сильно відрізняється від «північно-гуцульського» стилю, церкви якого на Закарпатті представлені в селі Лазещина та Ясіня.


Гуцульські церкви на Закарпатті

Якщо «північно-гуцульський» стиль є зазвичай п’яти-зрубним, та має п’ять або три бані, а найголовніше рівнобічний хрест в своїй основі, то «середньо-гуцульський» стиль має в плані побудови латинський подовжений хрест з короткими боковими раменами, де можна побачити розвинуті рамена з п’ятизрубної гуцульської церкви. В основі об’єму – подовжена базиліка з двосхилим дахом та низькою баштою. Середньо-гуцульський стиль порівняно молодий і один з найстаріших храмів знаходиться у селі Чорна Тиса – в 1836 року побудови. Кожна з церков цього стилю, стоїть у долині річки Білої або Чорної Тиси.

Однією з найяскравіших церков «середньо-гуцульського» стилю є Церква Успіння Пр. Богородиці, 1750 року побудови в селі Ділове, щоправда з нею маємо невеликий нюанс. Попри те що вежа відповідає стилю середньо-гуцульських церков та всі інші елементи церкви також, вона не є хрещатою своїй основі, що виділяє її посеред інших.

Церква Успіння Пр.
                                                                        Богородиці, 1750 року

Церква Успіння Пр. Богородиці, 1750 року с. Ділове

церквf з села Білин
                                                                                                        св. арх. Михайла. 1870 року

церкву з села Білин св. арх. Михайла. 1870 року

З Церков цього стилю що добре збереглися можна також виділити церкву з села Білин св. арх. Михайла. 1870 року побудови. Невелика башта над входом завершена чотиригранним шатром. Церква на фото має свої унікальні особливості, а саме восьмигранну вежу над бабинцем, увінчану кулястою банею з главкою.
Як тільки церква була побудована вона була вкрита дерев’яним ґонтом, і аж потім, близько 1930-х років – етернітом, а протягом 1990-х років нажаль була оббита бляхою. Нею ж вкрито і каркасну дзвіницю, що стоїть на північний захід від самої церкви.

Вже втрачені храми

Та нажаль не всі храми цього стилю збереглися, так Флоріану Заплеталу вдалося ще в Чехословацький період сфотографувати та донести до нас зображення, церкви свв. Петра і Павла з села Косівська Поляна цю церкву було розібрано ще в далекому 1937-му році.
Також в радянський період у 1965 році, було розібрано дерев’яний храм Святої Трійці в селі Розтоки.

церква свв. Петра і Павла з села Косівська Поляна

церква свв. Петра і Павла з села Косівська Поляна

дерев’яний храм Святої Трійці
                                    в селі Розтоки

дерев’яний храм Святої Трійці в селі Розтоки

дерев’яний храм Святої Трійці
                                                                        в селі Розтоки

дерев’яний храм Святої Трійці в селі Розтоки

Варварська перебудова храмів сьогодення

Та втрати пам’яток нажаль продовжуються і сьогодні часто їх просто спотворюють, як-от церкву цього стилю у селі Стебний? Її позбавили вежі, а на даху, замість ґонту тепер майорить сяюча синя бляха із золотими вкрапленнями, такого ж типу почепили главки-"цибулини". І ось Храм «Середньо-гуцульського» стилю перетворився на щось незрозуміле.

Нажаль жоден з храмів даного стилю не потрапив до списку храмів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а в українських умовах це часто означає, що церкви зовсім не захищені ні від спотворення ні від їхнього повного руйнування.

Церква в селі Стебний

Церква в селі Стебний

Церква в селі Стебний після реконструкції

Церква в селі Стебний після реконструкції

Туристичний клуб «Карпатами» має надію, що руйнування припиняться і нам буде що показати наступним поколінням

Top