Карпатами подорожі та походи

Масарикова колонія

Масарикова Колонія
Масарикова Колонія
Масарикова Колонія

Початок будівництва "Масарикової колонії

Масарикова Колонія

Аерозйомка "Масарикової колонії" у Хусті після будівництва

Масарикова колонія

«Масарикова колонія»: історія чеської архітектурної родзинки в Хусті

Практично з «чистого листа» архітектори, інженери та будівельники формують обличчя міста Хуст тут зводили як окремі будівлі, так і цілі райони в популярних тоді модерному та функціоналістичному стилях. Можна вважати, що цілій Підкарпатській Русі як тоді називали Закарпаття, пощастило, адже знані архітектори зі світовими іменами створювали тут справжні шедеври, що і зараз вражають як знавців, так неофітів архітектури. Вишукані, новаторські, ідеально вписані в ландшафт, створені «під пропорції людини» будівлі за короткий термін в прямому значенні слова росли як гриби після дощу. Але, окрім адміністративних будівель, міста потребували і помешкань для багатьох службовців, вчених, військових, інженерів, які зіштовхнулися із житловою кризою.


Як приклад, у 1923 році Міністерство громадських робіт оголосило конкурс на будівництво помешкань для чиновників у Хусті. Конкурс виграв Їндржих Фрейвальд. Відомий чеський архітектор спроєктував житловий район, знаний сьогодні як «Чеська» чи «Масарикова колонія».

Будівництво поселення доручили компанії "Фрейвальд і Бем". Під час будівництва архітектор приділив особливу увагу будівельним матеріалам та стилю. Використовували місцеві дерево, камінь, гравій, а покрівля була з керамічної черепиці. Фрейвальд зумів поєднати модернізм та функціоналізм із народними мотивами архітектури Підкарпатської Русі – другі поверхи будинків побудували з дерев’яних колод зі зрубами, використовували також різні декоративні деталі з дерева та дерев'яні фронтони.
Можна лише уявити, яке враження справляли новобудови, що з’являлися неподалік старовинного замку, на місцеве населення майже сто років тому. Адже деякі хати в той час на околицях Хуста ще були вкриті соломою.

Планування житлового району включало сімейні будинки, що стоять окремо, декілька груп по 4-6 будинків, та будинки з декількома квартирами. Були як однокімнатні квартири для малих сімей, так і трикімнатні для більших. Із економічних міркувань, у деяких будинках були спільні пральні та ванни в центрі будівлі. В той час у місті ще не було каналізації (її спорудили в кінці 30-х років минулого століття), тож використовували вигрібні ями. Підвальні приміщення не розглядалися, адже на місцевості виявили високі ґрунтові води.

На будівництві не вистачало місцевих кваліфікованих працівників, доводилося викликати «підкріплення» будівельників із Чехії і навіть імпортувати деякі будівельні матеріали.
Першими мешканцями поселення були переважно сім'ї держслужбовців. Наприклад, співробітники Податкової служби та службовці страхової каси Держбанку.
Перебуваючи довгий час у Хусті, архітектор Їндржих Фрейвальд скаржився, що на 10 000 населення в місті немає ні великого готелю, ні ресторану, ні кафе і театру, чи іншої пристойної будівлі. Тож, коли оголосили тендер на будівництво Слов’янського дому в Хусті, компанія "Фрейвальд і Бем" взяла участь у ньому і виграла.

Слов’янський дім

Слов’янський дім у Хусті після будівництва

Слов’янський дім

Альтернативний проєкт Слов’янського дому в Хусті, арх. Їндржих Фрейвальд

У цьому проєкті Фрейвальд спробував облаштувати кімнати найбільш практичним чином: зал був поєднаний із рестораном, гардеробна – з ґанком, місце господарської частини було біля двору і т. д. Зовнішній вигляд архітектор пристосував до форм навколишніх будівель «Масарикової колонії» – двосхилий дах, дерев'яні балки. Також існував і альтернативний дизайн Слов’янського дому, з плоским дахом та голим фасадом, створений під впливом пуризму – напряму в архітектурі, що ставив за мету пошук естетичної ясності та точності.

Загалом оригінальне планування модерного чеського кварталу в Хусті давало перспективи для подальшого розвитку та зведення нових будівель. Вже у 1933 році за проєктом тої ж таки компанії "Фрейвальд і Бем" побудували державну середню школу (гімназію) у функціоналістичному стилі, на якому вони спеціалізувались.

Гімназія м. Хуст

Хустська гімназія в кінці 30-х рр. ХХ ст. тут проголосили самостійність Карпатської України

Гімназію зробили триповерховою, з трьома корпусами. Загалом у будівлі налічувалося 15 аудиторій, тренажерний зал із гардеробною, кімната для інструментів та тренажерів, аудиторії фізики та хімії з відповідними кабінетами професорів, актовою залою, кабінетом директора, бібліотеками та ін. На території гімназії побудували спортивний майданчик та шкільний ботанічний сад. Можна помітити, що бічні крила мають типовий функціоналістичний елемент – плоский дах.

Щоб наповнити цю масштабну будівлю світлом, створили велику кількість вікон, що загалом відповідає періоду та будівельній концепції того часу. Архітектори зазначали, що ця, одна з найбільших будівель у Хусті, слугуватиме молоді для освіти, а для міста стане справжньою окрасою. Загалом в Чехословацький період освіті на Підкарпатській Русі приділяли особливу увагу, і такі проєкти мали на меті ще й стимулювання населення до навчання та розвитку.
Серед багатьох чеських архітекторів, які на початку та в середині ХХ століття створили для Підкарпатської Русі ряд вражаючих архітектурних родзинок, що своїм стилем пов’язують наш регіон, зокрема, з багатьма європейськими країнами та містами, важливе місце належить Їндржиху Фрейвальду. Для Закарпаття, окрім «Масарикової колонії», він також спроєктував будівлю ощадної каси у Мукачеві, готель «Koruna» в Хусті та гірничу житлову колонію в Солотвині

Top