Карпатами подорожі та походи

Зубри та Тури в чому ж різниця?

Тур - дикий бик або Буйвіл

Тур - дикий бик

Карпатський Буйвіл

Буйвіл карпатський одомашнений

Зубри, Бізони Європейські

Зубри або ж Бізони Європейські

Зубри та Тури в чому ж різниця?

Дуже часто можна почути що зубри та тури це одне й теж, але ні і тут на нас очікує сюрприз.

Читаючи історичні джерела часто самому можна заплутатися. На якого саме бика пішли полювати руські воєводи, на бика тура, чи на бика зубра? Так наприклад у своїй хроніці Гійом Левассер де БОПЛАН згадує, що на кордонах з Московією водяться «les bufjles», тобто дослівно буйволи. Та що це були саме за буйволи ? Це були зубри чи це все таки тури. Давайте спробуємо для себе знайти різницю між цими двома тваринами...


Тур дикий бик

Реконструкція євразійського підвиду туру

Тур

Ще його називають Бик Первісний (лат. Bos primigenius; англ. aurochs, також відомий як лат. urus, ure) вид уже нажаль вимерлих диких представників, проте які дуже часто траплялися на території Карпат в тому числі українських.

Тур — велика тварина (жива маса до 1200 кг, висота в холці — до 200 см), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками, чорної, чорно-бурої й червоної мастей. Тур відзначався великою силою, швидкістю, злим норовом.
Українське слово «тур» походить від прасл. *turъ. Аналогічно звучать назви цієї тварини в інших слов'янських мовах: біл. і рос. тур, дав.-рус. і староцерк.-слов. туръ, словен. tȗr, чеськ., словац., хорв., пол. і луж. tur, полаб. täur, серб. тур/tur.

Тур дикий бик

Відтворення індійського підвиду

Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидів дикого тура, серед яких виділяють такі: європейський, азійський та африканський. О. О. Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й скелета.

Тож первісний тур був схожий більше не на Зубрів, а наприклад на сучасних буйволів яких досі вирощують на Закарпатті на спеціальних буйволиних фермах і хто зна можливо вони і є предками нашого дикого тура

З турами пов’язана назва великої кількості місцин у Карпатах, це і річка Тур’я та Туричка, містечко Турка або ж назви таких сіл як: Тур’я Ремета чи Тур’я Пасіка.

Карпатський Буйвіл

Карпатський Буйвіл

Також можна почути велику кількість легенд де фігурують уже згадані тури.

Драґош Воде (рум. Dragoş Vodă), Dragos de Bedeu (дослівно Драґош з Бедевлі) — засновник Молдовського князівства, воєвода з Марамарошу. Правив князівством у середині XIV століття. Предикт «de Bedeu» вказує на те, що село Бедевля (нині Тячівський район) було так званим «posessiones capitalis» (головною резиденцією володінь) воєводи Драґоша. Бедевлю разом з кількома навколишніми селами Драґошу та його брату Драґу подаровано у 1336 році королем Угорщини Карлом І Робертом Анжу.

Хоча Молдовське князівство засновано за наказом угорського короля Людвіка Ι Великого (васалом якого був Драґош Воде) задля встановлення захисного рубежу проти Золотої Орди, але існує кілька легенд про створення князівства. За однією з легенд, Молдову засновано Драґошем під час полювання на тура. Саме тому голова тура зображена на гербі сучасної Молдови.

Воєвода Драгош засновник Молдовського князівства

Драгош - засновник Молдовського князівства

Герб Молдови

Герб Молдови

Зубру ж на відміну від тура вдалося вижити це європейський вид роду бізонів

Українське «зубр» та давньоруське ЗУБРЪ походять від праслов'янського *zǫbrъ (того ж походження, за найпоширенішою версією, й слово «ізюбр»). Аналогічно звучать назви тварини у білоруській (зубр, зубар), сербській (зубар/zubar), словенській (zober), словацькій (zubor), чеській та верхньолужицькій мовах (zubr). Польське żubr, ймовірне, запозичення зі східнослов'янських мов.

Зубр це великий і могутній бик. Його біловезький підвид вважається найбільшим серед усього роду Bison. Маса сучасних дорослих самців біловезького підвиду досягає 850 кілограмів, кавказького 700. Довжина тулуба 3 метри чи навіть більше, висота в плечах від 1,6 до 2 метрів. Дані про звичний для них ріст у 2 метри і масу до 1 тонни, що зустрічаються в енциклопедіях та довідниках, ґрунтуються на обмірах тварин у XIX — першій половині-середині XX століття. Сучасні зубри дещо здрібнішали й поступаються за розмірами як своїм предкам (і їхнім опудалам) так і сучасним американським бізонам атабаським (підвид американських бізонів).
Зубр завдяки розмірам був дуже зручним та вигідним об'єктом полювання, тож наприкінці XIX - на початку ХХ століття вціліло лише дві природні популяції — у Біловезькій пущі та на Північному Кавказі у верхів'ях річок Лаби та Білої. В Біловезькій пущі наприкінці XIX століття жило до 1700 голів — тварин охороняли і регулярно влаштовували царські полювання. Саме з мисливською метою зубрів привезли також до Криму та до Гатчини. Активне полювання зменшило біловезьку популяцію до 737 особин в 1914 році. Перша світова війна та пов'язане з нею браконьєрство призвели до катастрофічного скорочення поголів'я. В 1917 році у Пущі залишилося 168 зубрів, а в 1918 лише 76. Частину тварин було вивезено до Німеччини. В лютому 1919 року був вбитий останній вільний біловезький зубр. Приблизно в той же час загинули невеликі популяції в Криму та Гатчині. Внаслідок громадянської війни припинилася охорона зубрів і на Кавказі. Бракон'єри винищили основну популяцію до 1924 року, в 1926 році бачили останніх особин. Кавказький підвид зубра було знищено.

Полювання на зубра

Полювання на зубра

Зубр

Зубр

Така велика та гарна тварина як зубр привертала до себе увагу, тож з'явилася ідея відродити цих тварин. У 1923 році виникло Міжнародне товариство з охорони зубра. Було здійснено облік усіх зубрів, що залишалися у зоопарках світу — було знайдено 53 особини. До 1938 року чисельність зубрів збільшилася до 97 — 43 биків та 54 корів, причому лише один зубр був народжений на волі 1913 року у Біловезькій Пущі. Зубр став одним з перших видів, який зберігся у зоопарках після винищення в природі. Великого удару зубрам завдала Друга світова війна, коли загинуло біля половини всього стада і лише по її закінченні кількість зубрів почала поступово зростати. Спершу зубрів випустили на волю у Біловезькій Пущі, як в польській, так і в білоруській (тоді ще радянській) її частині. Пізніше в міру збільшення поголів'я зубрів випустили і в інших місцевостях. Загалом можна сказати, що біловезький підвид зубра було врятовано.

В Україні на початок 1990-х рр. утримувалися 10 популяцій у Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій областях. Хоча вид має статус «Зниклий у природі», за тим же виданням виходить, що «Зараз зубр зберігся скрізь, крім Чернігівської області».

Популяція була відтворена на основі тварин, які збереглися на першу половину XX ст. у зоологічних парках і приватних угіддях. В Україні вид розселяють, починаючи з 1965 року. У 1988 році в Україні на волі налічувалося близько 440 особин: у Волинській, Київській, Чернігівській, Сумській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Вінницькій областях.


Відновлення популяції зубрів ведеться і в Українських Карпатах


На кінець 2009-го на Західній Україні нарахували лише 30 зубрів. Для того, щоб врятувати популяцію заповідник "Сколівські бескиди" вирішив приєднатися до загальноєвропейської ініціативи з порятунку зубрів, яку ініціював Міжнародний союз охорони природи.

Ще в середині 1960-х у Львівській області розпочали відновлювати популяцію зубрів. Тоді завезли перших 10 тварин. Минули роки, але ці тварини відтоді не відновили колишньої присутності на прикарпатських теренах. До речі, під час останньої зимової інвентаризації, виявилося, що 4 зубри, завезені у 1960-х роках, загадково зникли. В межах національного парку «Сколівські бескиди» постійно тримаються з десяток тварин, бо ж деякі зубри мігрують у зимовий період, пояснюють лісники.

Завезенні зубри з Німеччини на українську територію Східних Карпат є одним з кроків порятунку популяції, завдяки оновленню генетичного фонду, каже Марискевич. Шість особин ссавців, що безкоштовно надав "Парк диких тварин" землі Тюрінгія за сприяння польського "Товариства друзів зубрів".


Реінтеграція Зубрів

Реінтеграція Зубрів

Зубр

Зубр на волі

Зубр

Зубреня

Таку ж процедуру здійснюють і Румунії


WWF-Romania та фонд Rewilding Europe наполегливо працюють над створенням популяцій Зубрів у горах Тарчу та Пояна-Руска (частина Південних Карпат) з 2013 року. Перші два випуски зубрів у дику природу, відбулися у 2014 та 2015 роках, тоді як у червні 2016 року відбувся третій випуск зубрів у рамках проекту LIFE Bison, що фінансується Європейською Комісією. Четвертий раз випустили дев'ять тварин і відбулося це за проектом у квітні 2017 року.

У 2018 році у дику природу повернулися 23 тварини, що були поділені між двома ділянками, 14 з них випущено на новому місці в горах Пояна Руска, поблизу села Денсу

Підготовка ділянки Пояна Руська зайняла два роки інтенсивних зусиль, і місцева влада та громада з радістю вітали прибуття тварин. Нове місце випуску було ретельно відібрано експертними групами WWF-Румунія та Rewilding Europe для підтримки створення генетично та демографічно життєздатної популяції зубра в Південних Карпатах.

«Започаткування нового місця розселення зубрів, який розташований у ключовому коридорі дикої природи, є великим кроком вперед», - каже Марина Друга, керівник проекту LIFE Bison. Такі організації як: WWF-Romania та Rewilding Europe наполегливо працюють над забезпеченням зв’язаності та генетичного різноманіття ретропроникних субпопуляцій. Це може бути зроблено лише в тому випадку, якщо вид випущений на більш ніж одній території».

Тож «Карпатами» сподіваються що ці тварини зможуть відродити свою популяцію в дикій природі і ми зможемо частіше бачити їх в наших лісах.

Top